Мимохіть і мимохідь

Перевірте вживання:

мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі;

і мимохідь — проходячи мимо кого-, чого-небудь, по дорозі, не зосереджуючись на чому-небудь.

МИМОХІТЬ МИМОХІДЬ
Радо простила йому те немиле слово, що вирвалося йому перше мимохіть (Лесь Мартович). Арештант положив солом’яник на тапчані і мимохідь шепнув щось до діда, на що той лише кивнув головою (Іван Франко).

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Він образив її насправді мимохідь. — Він образив її насправді мимохіть.

На вулиці мимохіть привітався із знайомим. — На вулиці мимохідь привітався із знайомим.

 

ПОРАДА:

Скористайтеся доповненням OnlineCorrector, щоби перевірити інші випадки слововживання та можливі помилки в тексті.

Дивитися інші правила
Поділитися знанням із друзями
Share on Facebook0Share on Google+0Share on LinkedIn0