Доручення і довіреність

Перевірте вживання:

доручення — дія за значенням доручати; договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії;

довіреність — документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

ДОРУЧЕННЯ ДОВІРЕНІСТЬ
Керівник дав мені доручення скласти звіт. Батько видав мені довіреність на керування автомобілем.
Він голосував на зборах за дорученням акціонерів. Нотаріус засвідчив довіреність

ПОРАДА:

Скористайтеся доповненням OnlineCorrector, щоби перевірити інші випадки слововживання та можливі помилки в тексті.

Share on FacebookShare on Google+Share on LinkedIn